Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту
Наше опитування
Як захотіти вчитися?
Всього відповідей: 15
Наше відео

12

  • Перегляди:
  • Всього коментарів: 0
  • Рейтинг: 0.0

01

  • Перегляди:
  • Всього коментарів: 0
  • Рейтинг: 0.0
Наші користувачі

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Досвід роботи

 

 

Вступ

 

Сучасний урок-це твір мистецтва,

де педагог уміло використовує всі

можливості для розвитку особистості

учня.

(Г.О. Пуліна).

 

В Україні широко використовуються в спілкуванні дві мови (українська й російська), що зумовлено історичними, генетичними та структурно-типологічними чинниками. Визначення й вирішення проблеми двомовності є вирішальним як для мовної політики, так і для державної політики в цілому. У цьому плані дослідження двомовної ситуації в галузі освіти, яка склалася в окремих містах, регіонах України, тісно пов’язана з поняттям білінгвізму в умовах навчання.

Сучасна мовна ситуація, яка склалася в Україні – унікальна, значна частина населення й зараз не відчуває потреби вивчати державну мову, погано володіє нею; ставиться до української мови як непотрібної, що викликає порушення чинного закону про мови.  Це зумовлено тим, що українська мова як державна ще не посіла належного місця в галузі освіти. У багатьох містах України внаслідок мовної політики встановилась “гармонійна двомовність” – стійке, врівноважене функціонування української й російської мов, звідси і вільне володіння цими мовами Державний статус української мови передбачає її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя. . Особливо гостро стоїть проблема опанування державної мови тими учнями, для яких рідна мова – інша і, зокрема, російська. Адже без знання державної мови сьогодні неможливо стати повноправним громадянином, патріотом України, її захисником, кваліфікованим спеціалістом в будь-якій галузі виробництва. Знання української мови має бути достатнім для того, щоб з її допомогою випускник школи якнайповніше реалізував свої життєві потреби, плани і наміри в умовах зрослого попиту суспільства на мислячу, діяльну, творчу, національно свідому особистість. На розв’язання саме цих завдань спрямована нова програма, укладена на основі Державного стандарту загальної середньої освіти з урахуванням Загальноєвропейських рекомендацій.

Українська мова як державна вивчається в усіх навчальних закладах України, у тому числі й у школах з російською мовою викладання.

Проблематика двомовності є досить актуальною в сучасному світі, а особливо в Україні. Білінгвізм є специфічним станом суспільного життя, при якому спостерігається і є визнаним факт функціонування й співіснування двох мов у межах однієї держави. Зазначимо, що джерелом білінгвізму, як правило, виступає етнічна неоднорідність суспільства та держави.

Метою дослідження сутності білінгвізму в контексті сучасного інформаційного суспільства.

Завданням роботи:  аналіз сутності понять мова та мовлення.

Об’єкт  роботи:мова як спосіб мислення.

Предмет роботи:  явище білінгвізму в контексті сучасності.

Теоретична основа досвіду. Провідна педагогічна ідея досвіду

Більшість вчених визначають, що такі поняття як «іноземна» та «друга» мова мають не тотожний характер, іноземна мова є мовою яка вивчається з певною ціллю (наприклад, коли людина має за мету вступити в університет за кордоном чи прагне виїхати туди на постійне місце проживання), а друга мова пов’язана з природними ситуаціями спілкування з носіями мови без цілеспрямованого вивчення. Вважається, що в ситуації навчання і в емоційних ситуаціях білінгвів застосовує різні мови. В дослідженні природи двомовності Горєлов І. Н. виокремлював два аспекти: аспект роздільності та суміжності. Щодо аспекту роздільності, то він передбачає що у двомовної людини є дві окремі системи асоціацій і ці системи утворюють дві автономні сфери мислення. Щодо іншого аспекту – суміжності, то необхідно зазначити, що він передбачає існування єдиної концептуальної бази для двох мов, тобто вони не є автономними.

Через те, що в сучасному світі практично немає етнічно «чистих» держав, білінгвізм як явище отримав велике поширення. Білінгвізм відображає ситуацію, коли відразу дві мови визнані державою, внаслідок юридично закріплених норм або законів, на рівні офіційних і з рівноправним статусом для кожної з цих мов.

Український педагог В.Сухомлинський зазначив, що користуватися сумішшю з двох мов — це одне з найтривожніших явищ загально-педагогічного характеру. Саме тому одне із завдань ставимо - це активізувати розумову діяльність учнів,викликати інтерес до навчання.

 

 

Опис технології

 

Під час проведення уроків із застосуванням двомовного навчання рекомендую  використовувати такі форми роботи:  1. Розмежування двох мов у навчанні. Під час застосування двомовного навчання важливо звертати увагу на те, щоб учні не змішували дві мови. Бажано без спеціально визначеної мети не переходити з однієї мови на іншу і вчителю фіксувати ці моменти у ході уроку. Наприклад: «А тепер я скажу це українською мовою». «Будьте уважні, переходимо на російську мову», «Подумайте, як це правильно сказати російською мовою. А як українською?» «Я скажу це речення  російською мовою, а одне слово в ньому – українською. Знайдітьйого» та ін.

Необхідно пропонувати учням використовувати так звані мовні штампи: 

  • взяти в розстрочку – взяти на виплат

  • виписка з наказу – витяг з наказу

  • високопосадова особа – достойник

  • відзначати свято – святкувати

  • вступити в силу – набрати чинності

  • вступити у шлюб – одружитися (вступити можна в болото)

Отож, вилучаємо з власного мовлення штампи й замінюємо їх питомо українськими конструкціями – лаконічними, точними, логічними.

Крім того, слід пояснювати учням про важливість уміння контролювати свою мовленнєву поведінку, розрізняти дві мови, якими вони користуються, не плутати їх.  Увага, яку виявлятиме вчитель до розмежування мов, сприятиме формуванню культури користування обома мовами. Попереднє опрацювання окремих мовних одиниць.

Під час опрацювання текстуабо йогофрагментаварто проводити роботу з окремими словами, словосполученнями, реченнями українською мовою, а вже на цій основі слід пропонувати учням роботу з фрагментом тексту чи цілим текстом (послухати, прочитати, побудувати).  Першорядного значення при цьому слід надавати засвоєнню учнями термінів українською мовою. Корисними будуть двомовні словники термінів з того чи іншого предмета. Однак, термін буде незрозумілим і не використаним учнями у висловлюванні, якщо він не уживати його у типових словосполученнях, у яких він звичайно використовується. Така робота сприятиме збагаченню українського мовлення учнів. Обов’язковому засвоєнню мають підлягати не лише терміни, а й слова термінологічного і загального значення, що використовуються в різноманітних синтаксичних конструкціях.

ПРОСТОЕ ЧИСЛО -ПРОСТЕ ЧИСЛО

ТРЕУГОЛЬНИК-ТРИКУТНИК

Не менш важливою є робота з розвитку продуктивних видів мовленнєвої діяльності – говоріння й письма. Необхідно посилювати увагу на розвиток уміння учнів будувати діалоги та монологічні висловлювання за навчальним матеріалом і відповідними мовленнєвими ситуаціями. Для розвитку діалогічного мовлення учнів слід навчити їх добре розуміти і формулювати українською мовою запитання різних типів. Спочатку учні мають повторювати ці запитання, а далі формулювати їх самі. Запитання і відповіді на них учні можуть складати як самостійно, так і з опорою на допоміжні матеріали.

Гра ,,Ланцюжок''

(Учні ставлять запитання один одному по черзі; той, хто відповідає, ставить запитання наступному (визначає сам або учитель називає того, хто відповідатиме).

Регулярне проведення самостійної роботи учнів, роботи в парах і група Оволодіння мовою потребує активної допомоги з боку вчителя (роз’яснення, демонстрація зразків, виправлення помилок тощо), проте необхідно спрямовувати учнів і на самостійне виконання завдань.  Самостійну роботу учнів варто регулярно поєднувати з роботою в парах і групах, оскільки така форма організації навчальної діяльності дає кожному учневі можливість висловитись і бути почутим.

Діалоги

Отже, можна запропонувати учням:

  • слухати, читати, обговорювати, переказувати тексти, з цікавої математики (фізики, хімії, біології); визначати їх тему, особливості побудови тощо;

  • читати українською мовою фрагменти матеріалів підручників з інших предметів, аналізувати їх будову, мікротеми, з яких вони складаються, логічні зв’язки між ними, відрізняти основну інформацію від другорядної тощо;

  • придумувати, розігрувати діалоги, складати монологічні висловлювання про різні уроки (Що сьогодні було на уроці математики? Яку задачу ти розв’язав першим? Чи правильно? Я люблю уроків хімії, а ти? та ін.).

- Алло . Це Андрій?

- Так .

- Привіт це Юра . Що ви сьогодні робили на уроці алгебри?

- Вирішували різні задачі з рівняннями і самі рівняння. А ще ми вивчали нову тему"ВІДСОТКИ". У книжці є параграф 23 про відсотки . Це не дуже  важко.

- Дякую тобі. А ви не писали нових правил?

- Ні

- Ще раз дякую тобі . Ти так мені допоміг! Бувай!

- До завтра.

«Систематичність вправ, — писав К.Д. Ушинський, — є перша і найголовніша основа їх успіху».

Особливо заохочують учнів вправи у вигляді гри. 
Великий, просторий, світлий, красивий, чистий -......(клас). 
Дерев'яний, червоний, тонкий, загострений -......(олівець). 

1. Впізнайте дерево за притаманними йому ознаками і поділіть його назву на склади. Назвіть другий склад. Білокора, висока, струнка, кучерява-...(береза). 

2. Серед зображених на малюнку предметів знайдіть той, ознаки якого я назву. Визначте наголошений склад у його назві. Дерев'яна, маленька, прямокутна -...(рама). 

3. Які овочі можна охарактеризувати словами: червоні, круглі, смачні -… (помідори).

Загадки

1. Відгадайте загадку. Подумайте, написання яких слів треба перевірити. Чому? 

2. Запишіть перевірні слова.  Доберіть спільнокореневі.  (В неї очі мов горішки, кожушинка хутряна, Кострі вушка, наче ріжки, - у дуплі живе вона) 

3. Як ви розумієте вислів гострі вушка? У прямому чи переносному значенні вжито це слово? З яким ще значеннями може вживатися слово гострий? 

Принципово важливий методичний підхід до вивчення мов в умовах білінгвізму тісний взаємозв’язок викладання української та російської мов при збереженні їх самостійності.

Таблиці

З метою переносу знань з першої мови в другу варто використовувати схеми, які б вказували на ідентичність матеріалу,який вивчають, подавати матеріал блоками, системно, надаючи перевагу питанням культури мовлення.

 

 

 

Частини мови в українській мові

Части речи в русском языке

Іменник означає предмет

хто? що?

білка, зошит,  двері, комп’ютер.

Имя существительное обозначает предмет

кто? что?

мышь, стол, гроза, окно.

Прикметник означає ознаку предмета

який? яка? яке? які?

молодий, червоний, дерев'яний

Имя прилагательное обозначает признак предмета

какой?, какая?, какие?

легкий, красный, сильный, новый.

Числівник означає число

 скільки? який? котрий?

два, другий, п'ятнадцять.

Имя числительное обозначает число

сколько? который? Семь, восемь, пятый.

 

 

Частини мови в українській мові

Части речи в русском языке

Дієслово означає дію предмета

що робити? що зробити?

Читати, танцювати, співати, намалювати, прочитати.

Глагол обозначает действие предмета

что делать? что сделать?

читать, бежать, жить, нарисовать.

Займенник вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх.

 

хто? що? який? чий? скільки? (, я він, вона, ніщо, вони, той, всякий, стільки).

Местоимение указывает на предмет

кто?, что?

я, он, они, ты, вы.

Прислівник-це незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки

як? де? куди? звідки?

Добре, праворуч, додому, звідусіль.

Наречие –неизменяемая часть речи, обозначающая признак действия, признак признака предмета.

отвечает на вопросы «как?», «где?», «куда?», «когда?», «зачем?», «с какой целью?»,

«в какой степени?

Вчера, сегодня, далеко.

Службові частини мови

Служебные части речи

Сполучник

А, але, проте, зате, однак, і(та).

Союз  

И, да, но.

Прийменник

В, у, до, на, над, під.

Предлог

В, к, над, под, на, с.

Частка

не

Частица

не

         

 

Творчі роботи

1. Переписати словосполучення, вибрати з дужок потрібне слово. У разі потреби звернутись до словника.

Хворіти на (апендицит, апендикс), (ароматний, ароматичний) чай, (гармонічний, гармонійний) розвиток.

2.Користуючись в разі потреби фразеологічним словником, поясніть значення фразеологічних зворотів.

Ні риба ні м’ясо.  Обдерти як липку. Бити в барабани. Співати з чужого голосу. Не давати спуску. Оливи до вогню долити. Співати дифірамби. Бити на сполох. Стелитися під ноги. Дивитися чужими очима.  Дзвонити в усі дзвони.

3. З наведеного прикладу з “Українсько-російського словника” пояснити значення слова ключ.

Почувся дзенькіт ключа, хтось відчиняв двері. Захар Антонович мав у себе ключ від різних автомашин.

Практична робота

Рід іменників в українській та російській мовах не завжди збігається. Порівняйте:

Українська мова

Російська мова

біль (чол.рід)

боль (жін.рід)

дріб (чол.рід)

дробь (жін.рід)

 

 

 

Висновки

 

Всі ці прийоми, форми, методи допомагають учням не тільки оволодіти українською мовою, а й використовувати на практиці.

Закріплення нового матеріалу має на меті встановлення міцного зв'язку між щойно набутими знаннями і засвоєними раніше, перевірку правильності утворення наукових понять, вироблення вміння застосовувати знання на практиці. Цієї мети досягають завдяки різноманітним вправам та самостійній практичній роботі учнів.

Навчання учнів  в умовах білінгвізму допомагає не тільки вивчити другу мову, а й оцінити всі можливості рідної, досконало вивчити її

 

 

Список використаних джерел

 

  1. Закон України"Про мови".

  2. Закон України "Про освіту".

  3. Новий Державний стандарт.

  4. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті.

  5. Програми з української мови та літератури.

  6. О.Є.Дем’яненко. Білінгвізм і полілінгвізм: лінгвістичний, психологічний, педагогічний. Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”.

  7. Богуш А.М. Усвідомлення дитиною двох мов // Дошкільна педагогіка і психологія. – 1970. – Вип. 5. – С. 56-63.

  8. Вусик Г. Шкільне навчання в умовах двомовності // Рідна школа. – 2000. – № 4.

  9. Ґудзик І. Двомовне навчання в країнах Європи // Освіта України. – 1997. – 14 лютого.

  10. Ґудзик І.П. Моделі застосування мов у шкільному навчанні: Співіснування мов у національних школах України // Відродження. – 1998. – № 3.

  11. Казанцева О.А. Білінгвізм як педагогічна проблема // Науковий вісник ПДПУ ім.К.Д. Ушинського. – Одеса, 2004. – № 3–4.

  12. <klassukraine.ucoz.ua >

                       

 

 

Вхід на сайт

Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Наші фото
Школа в контакті